Дитина не розмовляє, хоча по віку мала би уже давно почати розмовляти. Що робити, якщо дитина не розмовляє? Що означає запуск мовлення у дитини? Чи може дитина почати розмовляти сама, без допомоги логопеда? Як довго потрібно займатися з логопедом, щоб відбувся запуск мовлення? Чому немає результату від занять з логопедом?
Запуск мовлення– це процес направлений на стимуляцію мовлення у дітей, які або зовсім мовчать або видають окремі звуки, але у них немає слів і відповідно фразового мовлення.
Заняття із запуску мовлення проводить логопед. Порада батькам, шукайте для своєї дитини досвідченого логопеда, який спеціалізується і має досвід роботи саме з немовленнєвими дітьми. Адже поставити звук Р, це зовсім не те саме, що й запустити мовлення дитині. Це не в якому разі не знецінює роботу фахівців, які беруть дітей лише на постановку звуків, просто немовленнєві діти, особливо малюки – потребують від фахівця певних навичок і вмінь.

Чи може дитина сама «розговоритися» без допомоги логопеда, якщо просто почекати, дати їй час, адже кожна дитина розвивається у своєму темпі.
Моя відповідь, буде так, звичайно може. Але, якщо у дитини є всі необхідні навички та вміння, які необхідні для мовлення. А саме:
- Дитина розуміє мовлення на достатньому для її віку рівні.
- У дитини розвинута навичка імітації. Вона повторює за дорослим звуки, склади, прості слова.
- У дитини немає порушення комунікації.
- У дитини немає порушення артикуляції. Вона може вимовляти всі звуки (склади), згідно віку як ізольовано так вміти переключатися між ними.
Чому немає результату від занять і запуску мовлення у дитини? Як довго, часто потрібно ходити до логопеда, щоб мовлення запустилося?
Що приходить на думку батькам, коли бажаний результат від занять на запуск мовлення не настає?
Непрофесійний логопед? Неправильно підібрана методика роботи з дитиною? Дитина часто пропускає заняття чи батьки вдома не роблять домашнє завдання?
Щоб відповісти на ці питання потрібно розібратися, в чому ж полягає механізм порушення саме у Вашої дитини.
Наприклад, дитина розуміє мовлення, у неї немає порушення комунікації. Але навичка імітації у неї не розвинута, вона не вміє повторювати за дорослим звуки, склади, не може переключитися між складами у слові. В такому випадку потрібно розвивати, ту навичку з якою у дитини є складнощі. Тобто в даному випадку логопед буде працювати над артикуляційною імітацією.
Або, навпаки дитина все повторює за дорослим, іноді майже кожне слово. Але розуміння мовлення у неї знаходиться на ситуативному рівні. І якщо під час занять не враховувати цей факт, не розвивати саме розуміння мовлення, то бажаного результату від занять із запуску мовлення не буде.
Також бувають випадки, коли перший фахівець, який має працювати з дитиною не логопед. Якщо у дитини нульовий рівень розуміння мовлення, у дитини не сформована учбова поведінка, у неї порушена комунікація, вона плаче та тікає від фахівця, її неможливо зацікавити жодною іграшкою, також присутня проблемна поведінка. Тоді спочатку більш ефективним буде заняття з ABA терапевтом, фахівцем із сенсорної інтеграції, дефектологом, нейропсихологом або корекційним педагогом.
Якщо, ми говоримо про професіоналізм і досвідченість логопеда, то одним із його аспектів є саме вміння визначити механізм порушення у дитини і підібрати методику із запуску мовлення, яка підходить саме Вашій дитині.
Як довго і часто дитини має ходити на заняття із запуску мовлення, щоб вона почала розмовляти?
З мого досвіду достатньо 2-3 разів на тиждень занять із логопедом. Що ж стосовно того, як довго потрібно відвідувати заняття, то це залежить від тяжкості порушення у дитини. Бувають випадки, коли мовлення у дитини запускається через місяць занять, а буває і через рік. Тобто багато, що залежить від самої дитини, від її можливостей, а не тільки від фахівців і батьків.

Цікава і важлива стаття! Часто учасники мовних занять стикаються з відсутністю помітного прогресу, і це не завжди означає, що вони роблять щось неправильно. Причини можуть бути дуже різними: недостатня регулярність занять, відсутність цілеспрямованої практики поза уроками, низька мотивація або нерозуміння власних слабких місць. Також грає роль якість інтеракції: якщо заняття проходять лише пасивно (слухання, перегляд), без активного говоріння, письма та зворотного звʼязку, розвиток мовлення сповільнюється.
Хочу додати, що важливо поєднувати заняття з реальними практичними ситуаціями, де учень змушений вживу використовувати мову (розмовні клуби, обміни, онлайн-спілкування). Також корисно аналізувати свої помилки і працювати з ними цілеспрямовано, а не лише проходити нову тему.
Дякую автору за розкриття цієї проблеми — корисно розуміти, де саме можуть “гальмуватися” результати, щоб потім коригувати підхід і досягати реального прогресу.
Дуже корисна стаття! У нас була схожа ситуація — ходили на заняття, але довго не бачили помітного прогресу. Після прочитання зрозумів, що важливо не лише те, що робить спеціаліст, а й те, як ми вдома підтримуємо розвиток мовлення.
Особливо відгукнулося про системність і щоденну практику. Коли почали більше гратися в “мовленнєві” ігри, коментувати дії та не поспішати за дитину говорити — зрушення з’явилися значно швидше.
Дякую за пояснення, тепер багато речей стали зрозумілішими!
Дуже корисна та змістовна стаття з відео! Автор чудово пояснює, чому інколи немає результату під час запуску мовлення і які помилки найчастіше допускають батьки. Інформація подана просто й доступно, а поради реально допомагають зрозуміти, як підтримати розвиток мовлення у дитини. Рекомендую всім, хто працює над запуском мовлення.