Причини дисграфії

В цій статті, я хочу детально розглянути саме причини дисграфії та які діти потрапляють в зону ризику?

Причини дисграфії

Ми не будемо розглядати ті випадки, коли специфічні помилки на письмі виникають в результаті зниження інтелектуальних функцій або внаслідок органічного ураження головного мозку. Візьмем звичайного школяра без видимих патологій. Як раз той випадок, коли ні батьки, ні вчителі не можуть розібратися, чому у дитини нічого не виходить не дивлячись на зусилля. В першу чергу, необхідно зрозуміти, що велике значення мають сформованність усіх сторін мовлення. Тому порушення або затримка в розвитку фонемантичного сприймання (вміння на слух розрізняти звуки мовлення), звуковимови на різних етапах розвитку – основні причини дисграфії і дислексії.

Лексико-граматична сторона мовлення – словниковий запас, який відповідає віку і вміння правильно користуватися граматичними категоріями.

Причини дисграфії:

  1. Неправильна звуковимова може викликати порушення письма, але не завжди, а тоді коли мають місце недорозвиток фонемантичних процесів. В цьому випадку коли дитина приходить у перший клас в її мовленні відсутні або змішуються звуки, або вона тільки недавно навчилася їх вимовляти і процес автоматизаціїї іще триває.

  2. Фонемантичні порушення, складності звуко-буквенного аналізу. Фізичний слух у дитини в нормі і звуковимова не порушена, але звуки мовлення вона чує по-своєму. Можливо дитина буде плутати звуки близькі за звучанням глухі-дзвінкі. Тоді замість слова «ПІВЕНЬ» в зошиті з’явиться «БІВЕНЬ». Якщо часто зустрічаються такі слова як «ИВАН», «ИНДИК», «СИНЕ», «НЄБО» і т.п. це означає, що дитина погано чує різницю між м’якими та твердими звуками. Крім цього дитина не може виділити заданий звук у слові, із заданих звуків скласти слово, тобто операції звуко-буквенного синтезу та аналізу не сформовані.

  3. Лексико-граматичні порушення. До цієї категорії можна віднести порушення складової структури слова. І хоча у трирічному віці такі слова як «БАБАКА», «ПЕХУХАР» (перукар) і т.п. звучать досить мило. Але у віці 6 років це вже проблема, і дитина на письмі так само буде спотворювати складову структуру слова.
    Ну і звичайно багаточисленні аграматизми «МАША КУПИВ ЧЕРВОНИЙ ЯБЛУКО» також відносяться до цієї групи порушень.

  4. Спадковість. Так, на жаль, наші малюки переймають не тільки татів ніс та мамині очі, але й недосформованність певних мозкових структур та їх незрілість. Дуже часто чую від батьків, що в початковій школі мали проблеми, на які не було вчасно звернуто увагу і проблеми з письмом перейшли з ними у доросле життя.

  5. Діти-білінгви. Через багатомовність у дітей можуть виникати труднощі в оволодінні писемним мовленням.

  6. Несвоєчасне формування процесів латералізації (встановлення домінантної ролі однієї з великих півкуль головного мозку). Тобто коли дитина іде в перший клас в неї вже повина визначитись ведуча рука.

  7. Порушення в системах, які забезпечують просторові та часові уявлення також є однією з причин дисграфії.

Низький рівень психологічної готовності до школи. Навіть, якщо дитина вміє читати, писати та рахувати це не означає, що вона готова сісти за шкільну парту.

Природа не змінила своїх законів розвитку людини. Навчання грамоті 2-3 річної дитини та ранній початок навчання (до 6 років) можуть також спричинити ряд психологічних проблем, що в свою чергу призведуть до дисграфії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *