Дисграфія – порушення писемного мовлення

     Розлади писемного мовлення (дисграфія) становлять значну частку серед інших мовленнєвих порушень. Найчастіше зустічаються вони у дітей із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) різного ступеня, а також у дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ).

Для кого буде корисна ця стаття ?
     Для батьків, діти яких навчаються в початковій школі і не перший рік намагаються впоратися з незрозумілими помилками на письмі та під час читання.
     Отже, уявімо – середина першого класу. Всі діти у класі вже більш менш читають, пишуть. А у зошиті вашої дитини відбувається щось не зрозуміле… Кудись зникають або міняються місцями літери, а іноді і цілі склади. Замість одних літер раптово з’являються інші, зовсім змінюючи значення слова. Ви вважаєте, що багато безглуздих помилок дитина робить через елементарну неуважність. Ви сварите дитину, робите разом з нею за уроки, змушуєте переписувати домашні завдання декілька разів, але це не приносить ніякого результату.

Для того, щоб зрозуміти чому у дитини дисграфія, давайте розберемося як виникає процес письма.
     Письмо тісно пов’язане з усним мовленням і здійснюється лише на основі достатньо високого рівня його розвитку. Реалізується цей процес завдяки злагодженій роботі таких аналізаторів: мовнорухового, мовнослухового, зорового та рухового.
     У процесі письма бере учать багато ділянок мозку, кожна з яких робить свій специфічний внесок у цей процес.

Потилична ділянка мозку є центральним апаратом зору, саме завдяки їй відбувається засвоєння зорового образу літери: аналіз елементів літери, розрізнення друкованих і рукописних літер.
Скронева ділянка мозку є центральним апаратом слухових відчуттів і слухового аналізатору. Вона забезпечує розрізнення звуків, подібних за звучанням, проте з відмінним написанням (б-п, д-т, м-н, с-з, ш-ж та ін.), а також відповідає за утримання в короткочасній пам’яті матеріалу, що потребує переведення у писемне мовлення (мовно-слухова пам’ять).
Тім’яна ділянка мозку відповідає за аналіз тактильних і пропріоцептивних відчуттів, які дають змогу оцінити положення тіла у просторі. Вона забезпечує точність і чіткість рухів, співвіднесення звука і літери через промовляння та виконання написання.
Тім’яно-скронево-потилична ділянка допомагає розрізнити літери, подібні за конструкцією, просторовими деталями та розміщення літери в дзеркальному просторі.
Премоторна ділянка (задньо-лобна) забезпечує тонкі рухи руки, плавність переходу від одної літери до іншої.
Лобні відділи головного мозку відповідають за ініціацію написання, яка включає постановку мети, вибір програми сполучення літер, слів, контроль за написанням із розумінням змісту, розставлення розділових знаків.

     Отже, виходячи з вище зазначеного, ми зрозуміли що письмо- це багаторівневий процес.
     А так, як ми з вами хочемо допомогти дитині, у якої є дисграфія, то відразу робимо висновок, що у цій злагодженій системі роботи аналізаторів і в роботі головного мозку відбувся збій.

Якщо ви помітили у вашої дитини ознаки дисграфії не відкладайте звернення до спеціалістів (логопеда, нейропсихолога), вони допоможуть знайти причину порушення і шляхи його корекції.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *