Затримка мовного розвитку (ЗМР)

Діагноз затримка мовного розвитку (ЗМР, рос.- ЗРР) можуть поставити дитині фахівці в досить ранньому віці ( до 3-х років). Після 3-х років, якщо рівень розвитку мовлення не відповідає нормі логопед ставить діагноз ЗНМ 1 рівня.

Для того, щоб батькам було легше зрозуміти, чи є в дитини затримка мовного розвитку (ЗМР, рос.- ЗРР) пропоную порівняти рівень розвитку мовлення своєї дитини з нормами (етапами) розвитку мовлення на які спираються різні фахівці.

Вік дитини Етапи розвитку мовлення дитини
0 – 1 місяць Крик. Дитина реагує на мову і на інтонацію дорослих.
1-3 місяці З’являється гуління. Дитина видає різні звуки (а-а-а, м-м-м, агу і т.п.)
3-6 місяців У дитини з’являється лепет (ба-ба, па-па, ма-ма тощо)
6-9 місяців Малюк вимовляє окремі склади (дя-дя, ля-ля, гав, тік-так, мяу). Дитина починає пов’язувати звукосполучення з предметами. Повторює за дорослим різні поєднання звуків.
9 місяців – 1 рік В мовленні з’являються перші слова. Кількість слів від 2 до 10.
1 рік – 2 роки Починається активний етап розвитку мовлення. Малюки активно повторюють за дорослими різні слова. Одне слово може означати ціле речення (наприклад слово гав- означає собачка гавкає, подивись там собачка і т.п.). Мова супроводжується жестами і мімікою. Малюкові в 2 роки доступні такі звуки ( м, н, в, г, т, д, к, ф, х).
2 – 3 роки Активний словник до 3 років досягає 1000-1200 слів, в основному, це іменники і дієслова. Малюк активно займається словотворчістю, може сам придумувати слова. Висловлювання, здебільшого прості, з’являються питальні слова (як, де, чому). Звуковимова нечітка, можуть бути відсутні шиплячі звуки, зменшувальні слова, мінятися місцями склади. Дитина вільно орієнтується в знайомій обстановці, може назвати безліч предметів і дій. Малюк з цікавістю слухає прості казки, повторюючи за дорослими окремі фрази з них. Переважають прості фрази, звуковимова недосконала, часті граматичні помилки у вживанні числа, роду, відмінка, але мову легко можна зрозуміти. Діти вже задають перші питання, можуть наслідувати інтонації дорослих.
3-4 роки Дитина починає розмірковувати, її словник досягає 2000 слів до кінця четвертого року життя. Триває активна словотворчість, придумування власних слів. Фрази дитячих висловлювань короткі, складаються з 3-4 слів, з’являється більше прикметників, прислівників, числівників. Основні дефекти звуковимови в цьому віці – заміна шиплячих, відсутність звуків Ц, Л, Р. В складних словах малюк може переставляти склади місцями або пропускати їх. Трирічні запам’ятовують і з задоволенням розповідають вірші і маленькі казки напам’ять.
4-5 років До початку п’ятирічного віку дитина приходить, маючи в активному словнику близько 3 000 слів. Вона точно називає предмети, придумує власні слова з дивних на слух дорослого поєднань звуків. У мові багато прикметників, є прислівники, складні префікси і займенники. Висловлювання складні, правильно оформлені, з’являється монологічне мовлення. Діти можуть переказати щойно прочитану розповідь або казку, описати іграшку, картинку. Звуковимова наближається до літературної норми, хоча ще може не бути чіткої вимови шиплячих і звуків Л, Р. З’являється інтонаційна виразність мови, діти можуть вимовляти слова тихо і голосно, пошепки, розповідати вірші з великим артистизмом.
5-6 років Мова дошкільника в цьому віці знаходиться на рівні мови дорослого, в його активному словнику більше 3000 слів. Діти розуміють, що таке узагальнюючі слова, можуть міркувати про абстрактні поняття. Мова граматично правильна, висловлювання повні і розгорнуті. Звуковимова правильна, хоча до цих пір може зустрічатися дефектна вимова звуків Л, Р. Зв’язна мова вдосконалюється – дитина може без допомоги дорослого переказати зміст літературного твору, описати різні події. Під час читання віршів вона використовує багату інтонацію, засоби виразного читання.

Якщо виникла затримка мовного розвитку у дитини (ЗМР або ЗРР), до яких фахівців потрібно звернутися? – дитячий отоларинголог — перевірить слух (аудіограма, об’єктивне дослідження слуху); – дитячий психолог — проведе оцінку загального психологічного розвитку; – дитячий психіатр — для виключення розладів (аутизм, олігофренія та ін.); – дитячий невролог — з метою виключення органічних уражень головного мозку (ЕЕГ, МРТ тощо); – логопед — перевірить стан артикуляційного апарату, слухових і зорових реакцій, при наявності слів визначить час їх появи, обсяг словникового запасу, рівень розуміння мовлення, загальну мовну активність дитини, наявність зв’язного мовлення тощо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *