ФФНМ (фонетико-фонематичне недорозвинення мови) – це порушення процесів формування вимови у дітей з різними мовними розладами через дефекти сприйняття і вимови фонем (звуків).
Діти з ФФНМ – це діти з нормальним фізичним слухом і інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і особливо — фонематичний слух.
Фонематичний слух і фонематичне сприймання — це тонкий систематичний слух, що дає змогу розрізняти і впізнавати фонеми рідної мови.
Фонематичний слух є частиною фізіологічного слуху, спрямований на співвіднесення і зіставлення звуків, які дитина чує, з їх еталонами, що зберігаються в пам’яті людини.
Фонематичне сприймання — це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова. Саме фонематичне сприймання допомагає відповісти на запитання: Скільки складів у слові «сом» ? Скільки в ньому звуків? Який приголосний звук стоїть у кінці слова? Який голосний звук усередині слова?
Правильний розвиток фонематичного слуху і фонематичного сприймання покладено в основу безпомилкового засвоєння письма і читання в процесі шкільного навчання.
Без достатньої сформованості фонематичного сприйняття неможливо становлення його вищого ступеня – звукового аналізу.
Звуковий аналіз – це операція уявного поділу на складові елементи (фонеми) різних звукокомплексів: поєднань звуків, складів і слів.
Фонетико-фонематичний недорозвиток мови
ФФНМ означає нездатність для дитини визначення на слух правильних звуків. У дитини з ФФНМ така проблема проявляється в тому, що звуки вимовляються неправильно, виникає дефект оглушення або одзвінчення, замінюються – тверді на м’які, пропускаються або переставляються в словах.
При цьому дитина не помічає допущених помилок, так як просто «не чує» різниці.
Найтиповішими є заміни звуків на більш прості за місцем і способом артикуляції (наприклад, р замінюється на л або в) При цьому дитина той самий звук може замінювати різними звуками: «лука» — рука,«ковова» — корова тощо.
В низці випадків дитина може правильно вимовляти ізольований (окремий) звук, а в самостійному мовленні замінювати, спотворювати його.
Кількість порушених звуків у дитини з ФФН може бути досить значною — до 16—20.
Поряд з порушеною звуковимовою у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення ( ФФНМ) спостерігаються помилки в складовій структурі слова.
Наприклад: «каркадил» — крокодил, «батуретка» — табуретка, «тартошка» — картопля тощо.
Отже, характер описаних порушень свідчить про недостатність фонематичного слуху і сприймання у дітей з ФФН. Без спеціальної корекційної роботи дитина не навчиться розрізняти і впізнавати фонеми на слух, аналізувати звукоскладову будову слова, що призводить до появи стійких помилок в оволодінні писемним мовленням (дисграфія).
