Перш ніж розібратися, які бувають порушення у вимові звуків Ш, Ж, Щ давайте подивимось яка ж має бути правильна артикуляція цих звуків.
Правильна артикуляція звуку Ш
- Кінчик язика піднімається вгору, утворює щілину;
- Середня частина спинки язика опущена, корінь язика піднімається і утворює щілину, через яку йде видихуваний струмінь повітря;
- Бічні краї язика прилягають до бічних корінних зубів;
- Язик широкий, голосові складки розімкнуті, не працюють;
- Видихуваний струмінь повітря широкий, теплий;
- Зуби на відстані 2-3 мм;
- Губи приймають положення наступного голосного, в ізольованому положенні округлені.
Перевірте, чи правильно вимовляє звук Ш дитина, запропонуйте назвати, що зображено на картинках.
Правильна артикуляція звуку Ж
- Кінчик язика піднімається вгору, утворює щілину;
- Середня частина спинки язика опущена, корінь язика піднімається і утворює щілину, через яку йде струмінь повітря, форма нагадує чашечку;
- Бічні краї язика прилягають до бічних корінних зубів;
- Язик широкий;
- Голосові зв’язки працюють, горло тремтить (є голос);
- Кінчик язика піднімається трохи вище, ніж при звуці [Ш].
Перевірте, чи правильно вимовляє звук Ж дитина, запропонуйте назвати, що зображено на картинках.
Правильна артикуляція звуку Щ
- Губи висунуті вперед;
- Зуби видно, зуби зближені;
- Широкий кінчик язика піднятий до альвеол і утворює з ними щілину. Посередині язика йде повітряний струмінь, який легко відчувається долонею руки, піднесеної до рота;
- Голосові складки не напружені, розсунуті, голос не утворюється.
Перевірте, чи правильно вимовляє звук Щ дитина, запропонуйте назвати, що зображено на картинках.
Види порушення вимови звуків Ш, Ж, Щ
Сигматизм – вади вимови звуків ш, ж, ч, щ.
1) Якщо у дитини кінчик язика просувається між верхніми та нижніми різцями, видихуваний струмінь повітря слабкий, то у дитини міжзубний сигматизм.
*при такій вимові звук ш має шепелявий відтінок
2) Якщо кінчик язика дитини упирається в альвеоли або нижні різці, бокові краї язика опущені, та струмінь повітря проходить між кутніми зубами та боковими краями язика (праворуч, ліворуч або по обом краям язика) , то у дитини боковий сигматизм.
*при такій вимові замість ш чується звук, який нагадує хлюпання
3) Якщо у дитини корінь язика піднімається до м’якого піднебіння, яке опускається та утворює прохід для повітряного струменя, що видихається через ніс, то це порушення називається носовий сигматизм.
*при такому порушенні вимови чується звук, що нагадує х з носовим відтінком
Парасигматизм – заміна звуків ш, ж, ч, щ іншими звуками.
4) Якщо дитина піднімає нижню губу до верхніх різців, утворюється щілина, крізь яку виходить повітряний струмінь, то у дитини губно-зубний парасигматизм.
*звук ш при такій вимові замінюється на звук ф (шайба – «файба», дошка – «дофка», звук ж замінюється на звук в жаба- «ваба»)
5) Якщо у дитини, кінчик язика упирається у верхні та нижні різці, і заважає струменю повітря пройти вільно крізь зубну щілину, бокові краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів, то у дитини призубний парасигматизм.
*звук ш при такій вимові замінюється на звук т (шуба – “туба”, каша – “ката”) звук ж змінюється на д ( жираф – «дираф»);
6) Якщо дитина розтягує губи в посмішку, а широкий кінчик язика опущений за нижні різці, посередині язика утворюється жолоб, по якому виходить повітряний струмінь, то у дитини свистячий парасигматизм.
*при такій вимові звук ш замінюється на звук с (кішка – “кіска”, шапка – “сапка”), звук ж замінюється на звук з (жук- «зуб»).
Порада від логопеда: Якщо дитина правильно промовляє звук Ш, Ж, Щ ізольовано, а в словах і реченнях не використовує його, це означає, що звук ще не автоматизовано, потрібна робота по автоматизації звуку.
