Логопед – дефектолог

Основна мета: допомога дітям від 2 років із затримками мовного розвитку, а також робота зі складними порушеннями, з дітьми, яким потрібен особливий підхід і ефективні сучасні методики.
Широко поширена думка про те, що логопеди тільки «ставлять» звуки, тобто виправляють неправильну вимову. Це не зовсім так.

Глобальною метою логопедичного впливу є РОЗВИТОК ВСІЄЇ МОВНОЇ СИСТЕМИ в цілому, а саме:

  • розвиток загальної мовної активності,
  • накопичення словника,
  • розвиток слухової уваги та фонематичного слуху,
  • розвиток граматичної сторони мовлення,
  • навчання навичкам словотворення і словозміни,
  • розвиток артикуляційної моторики,
  • розвиток зв’язного мовлення,
  • корекція звуковимови.

Під час роботи з дитиною вирішується такі додаткові завдання:

  • розвиток психічних процесів (увага, пам’ять, сприймання, мислення);
  • формування елементарних навчальних навичок (вміти уважно слухати педагога, цілеспрямовано виконувати поставлене завдання, адекватно оцінювати результат своєї роботи, виправляти помилки);
  • розвиток фонематичних процесів;
  • формування передумов навчання грамоті (навчання звуко-буквеного аналізу слів, розвиток графомоторних навичок і просторового орієнтування);
  • профілактика порушень письма і читання.

Розвиток мовлення

Мовлення – це вроджена здатність і природна потреба кожної людини. Але не завжди розвиток мовлення відповідає віковій нормі. Психологічні, неврологічні і органічні порушення можуть перешкоджати природному розвитку здатності говорити.
На превеликий жаль, в наш час багато дітей до 2,5-3,5 років не говорить або говорить поодинокі слова. Професійною мовою це звучить як мовна (ЗРМ) або психо-мовна затримка (ЗПМР), а після 3,5 років в карті з’являється висновок невролога і логопеда “загальний недорозвиток мовлення I рівня (ЗНМ I)”.
Надалі дитина, яка заговорила пізніше своїх однолітків, все одно залишається в групі ризику. Виникають складнощі в подальшому розвитку мовлення, можуть з’являтися складнощі зі складовою структурою слів (перестановка складів, скорочення кількості складів у слові або додавання зайвого складу та ін.) а також заміна звуків у власному мовленні, яка часто виникає на фоні порушення фонемантичних процесів.
Якщо граматична будова мовлення не засвоєна в дошкільному віці, виникнуть складнощі з навчанням, розумінням текстів, з письмом та читанням, засвоєнням шкільної програми, і, як наслідок, з самооцінкою юного учня.
Саме тому ми орієнтовані на роботу з дітьми, починаючи з дворічного віку.
Відповідно до сучасних досліджень, в ранньому віці мозок дитини набагато пластичніший. Чим раніше ви звернетеся до логопеда, тим більше можливостей буде у дитини для правильного розвитку, адже мовлення, як вища психічна функція, є основою і інструментом пізнання навколишнього світу, знайомства з новим, спільних ігор і отримання знань в школі.
Не відкладайте, не слухайте деяких фахівців, які стверджують “нічого, в 4 заговорить”, не слухайте бабусь, які розповідають, що “тато теж пізно заговорив”, – мова не передається у спадок, це не фізіологія – не слухайте логопедів які говорять “приходьте в 5 років”.

Звернутися до логопеда в дошкільному віці варто, якщо:

  • У ранньому дитинстві дитина не гулить, не лепече або не починає розмовляти до трьох років
  • Якщо дитина мовчить, «говорить на своїй мові», не розуміє вас, якщо є лише пару усвідомлених слів і немає фрази з 2-3 років.
  • Якщо є проблеми з зв’язним мовленням, бідний словниковий запас, граматичні помилки ( зелений яблуко, дівчинка прийшов), порушення звуковимови. Погано чи неправильно вимовляє звуки, їх поєднання або не промовляє деякі з них з 3-6 років.
  • Насилу виконує завдання «знайди четвертий зайвий», складно узагальнює ряд слів однієї категорії (не може відповісти на питання «малина, полуниця, смородина – що це?»).
  • Якщо на письмі дитина плутає букви, пише букви вверх ногами, пропускає букви, пише текст одним реченням, пише букви дзеркально – до логопеда.

     Коли дитина приходить до логопеда, логопед обов’язково спілкується з батьками, збирає анамнез, дивиться її медичну карту і проводить власне обстеження. В першу чергу, щоб визначити характер порушень і можливі причини цих проблем.

Етапи розвитку мовлення дитини
(плюс-мінус півроку для кожного зазначеного віку)

1 рік – в пасивному словнику 10-20 слів (дитина їх розуміє і може показати або хоча б подивитися на названий предмет). В активному словнику – близько п’яти або десяти коротких слів.
2 роки – активний словник збільшується до 100-300 слів, в мові з’являються прості короткі речення, елементарна фраза «дай ням», «хочу бі-бі», «киця ам-ам».
3 роки – в активному словнику близько 1000 слів, при цьому дитина може дати адекватну відповідь на питання.
4 роки – мовлення дитини цілком зрозуміле, іноді в ньому трапляються дрібні неточності. У цьому віці дитина: використовує довгі й складні речення; може розповідати довгі історії, дотримуючись правильної послідовності подій; ставить багато запитань. Мовлення дитини чітке й зрозуміле, без грубих помилок.
5 років – дитина формує речення граматично правильно, однак іноді може допускати граматичні помилки, має досить великий словниковий запас. Оперує поняттями «сьогодні», «завтра», «вчора» – для узгодження часів і структурування мовлення.
6 років – в активному словнику більше 2 000 слів. У цьому віці можна вчити його складати розповідь по картинці – до першого класу якраз стане в нагоді.

Дбайте про майбутнє своєї дитини і своєчасно звертайтеся до фахівців!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *